Електропроводка в дерев’яному будинку

Монтаж електропроводки в домі з бруса – складний технологічний процес, який має важливе значення. Від цього залежить добробут і безпека власників дерев’яного будинку, адже в більшості випадків основна причина пожеж у таких спорудах – несправність електропроводки. Саме тому, здійснюючи електромонтажні роботи, у першу чергу слід зважати на дотримання всіх норм техніки безпеки. Дизайн приміщення та вартість витрат повинні відходити на другий план. Ігнорування цих вимог і бажання зекономити можуть дорого коштувати господарям дерев’яного дому. Перед тим, як робити необдумані кроки, варто замислитися чи Ви готові щодня наражати на небезпеку себе та життя своїх рідних.

При встановленні електропроводки в домі з бруса потрібно дотримуватися загальних вимог:

• прокладання електропроводки в дерев’яному будинку повинні здійснювати виключно висококваліфіковані працівники;
• перед монтажем електропроводки потрібно провести попередні розрахунки, оскільки в деяких випадках встановити додаткові розетки чи змінити їхнє розташування буде проблематично;
• слід визначити навантаження на певний контур, правильно підібрати тип кабелю та його перетин;
• електропроводка повинна розміщуватися в оболонці з негорючих матеріалів;
• варто забезпечити легкий доступ до електропроводки на випадок ремонту чи заміни кабелю;
• розподільні й настановні короби для вимикачів і розеток повинні бути металевими або пластиковими;
• встановлення в дерев’яному будинку пристрою захисного відключення УЗО або диференціального автомата є обов’язковим. У випадку короткого замикання, це допоможе захистити дім від пожежі;
• усі короби, в які укладається електропроводка, повинні бути заземленими;
• якщо деревина, що служить будівельним матеріалом для житла, недостатньо підсохла, варто бути обережними при проведенні електромонтажних робіт;
• прокладання електропроводки в домі з бруса потрібно завершити до етапу встановлення вікон, дверей, підлоги та стелі.

Існує два способи встановлення електропроводки в дерев’яному будинку – зовнішній і внутрішній. Зовнішня електропроводка може бути стаціонарною або переносною. Кабелі прокладають на поверхнях стін і стель, підвішують на тросах чи струнах або приховують за наличниками чи плінтусами. Таку електропроводку легше оглядати, ремонтувати й до неї можна під’єднати додаткову розетку. Проте, існує більше шансів пошкодити її під час прибирання чи перенесення меблів.

Монтаж зовнішньої електропроводки може здійснюватися кількома шляхами:

• Звичайна ізоляція

Електропроводку з посиленою ізоляцією кріплять до стін і стелі за допомогою спеціальних скоб. Переваги цього способу полягають у простоті виконання робіт і низькій вартості. До недоліків варто зарахувати неестетичний вигляд.

• Встановлення електропроводки в гофрованих трубах

Цей метод характеризується доступною ціною та вищим показником надійності, порівняно зі звичайною ізоляцією. Гофровані труби виготовляють із негорючих матеріалів, які схильні до самозатухання при виникненні полум’я. Вони здатні захистити електропроводку від механічних ушкоджень. Проте, такий метод для будинку з бруса також не надто естетичний. Гофровані труби кріпляться до стін завдяки спеціальним кліпсам, які вибиваються з загального інтер’єру.

• Монтаж електропроводки в кабель-панелях

Вони мають вигляд спеціальних коробів, що кріпляться до стін саморізами. Такий спосіб зовнішньої прокладки гарантує високий рівень надійності, пожежну безпеку, легке встановлення та вільний доступ до електропроводки при необхідності. Цей варіант має найестетичніший вигляд, проте він обійдеться дорожче й більше підходить для будинків із клеєного бруса. Прокладаючи електропроводку таким чином, варто пам’ятати про те, що короби повинні бути заповнені кабелями на 50-60%. Це допоможе запобігти їхньому нагріванню, що дуже небезпечно. Внутрішнє прокладання передбачає монтаж кабелю в середині порожнин стін, стелі й підлоги. Електропроводку встановлюють у метало-рукав, гофровану трубу чи пластиковий короб з ПВХ. Цей спосіб найкращий у плані естетики, проте він має певні ризики. Серед них варто виділити такі:

• стінки пластикових труб і коробів з ПВХ можуть захистити електропроводку від незначних механічних ушкоджень, проте не від гризунів. Їхні гострі зуби легко оголюють кабелі, що призводить до короткого замикання;
• з часом у порожнинах перекриттів накопичується багато деревного пилу, тому навіть найменша іскра може спричинити пожежу;
• у закритій електропроводці важко визначити місце загорання й, відповідно, загасити вогонь;
• пластикові труби й короби з ПВХ не здатні вберегти дім з бруса від пожежі.

Найбезпечніший спосіб прокладання прихованої електропроводки – монтаж кабелю в металевих трубах, які зсередини повинні бути пофарбованими чи оцинкованими. Це допоможе запобігти їхньому ржавінню. З метою забезпечення витікання конденсату, труби укладають із незначним нахилом. Такий варіант прокладання електропроводки підійде навіть найвибагливішим естетам. Це надійно захистить її від зовнішніх ушкоджень, а дім з бруса від пожежі.

Монтаж електропроводки в дерев’яному будинку здійснюється в два етапи. 

Перший етап включає проведення таких робіт:

• підведення лінії електропередачі від стовпа чи розподільного щита до будинку з бруса, розводка кабелю по помешканні;
• монтаж контуру захисного заземлення;
• встановлення розподільного щита й лічильника;
• висвердлювання отворів для розеток.

Другий етап розпочинається після завершення внутрішніх опоряджувальних робіт. Він передбачає:

• обробку стін, стелі й підлоги спеціальними розчинами, які знижують інтенсивність горіння деревини. Це забезпечить додатковий захист дому з бруса від загорання;
• розвішування і підключення світильників;
• встановлення розеток.

Висококваліфіковані працівники компанії «ДеревоДім» здійснюють якісний монтаж електропроводки, який повністю відповідає техніці безпеки. Завдяки цьому, наші дерев’яні будинки затишні та надійно захищені від пожеж.